Мене наче пружиною підкинуло. Я схопив підшивку, вдивлявся в заголовок статті з фотокарткою. Неймовірно! Певно, у повсякденній метушні я пропустив цей номер газети.
— Некролог… — прошепотів я, сідаючи на стілець. — Як же так?..
Карцов не відповів. Потім він підвівся, пішов до дверей.
— Візьми її, якщо хочеш, — сказав я.
Він обернувся.
— Візьми газету, — повторив я, — тобі вона потрібніше.
Він повернувся до столу, взяв «Курір», сунув до кишені.
… Того ранку Карцов довго блукав вулицями міста, понад годину провів на Приморському бульварі. Він сидів біля самої води, прихилившись до спинки лави, розслабивши м"язи.
Хоч би який він був стомлений, варто йому опинитися біля моря, і втома відступала. Але зараз він дивився на Каспій і не бачив ні бухти, ні горбатого острова на обрії, ні буксирів і катерів, сила-силенна яких цієї пори снує від причалу до причалу.
День догоряв. Алею перетнули сині тіні. І вітер, що не вщухав з ранку, тепер стих, неначе втомився. Два скутери, здибивши носи, промчали вздовж кам"яного парапету бульвару і зникли в морі. Оглушливе тріщання їхніх моторів повернуло Карцова до дійсності. Підвівшись з лави, він пішов додому.
І ось він у своєму кабінеті. І з німецької газети на нього дивиться Артур Абст.
Ось який некролог з приводу смерті цієї людини надруковано:
НЕЩАСНИЙ ВИПАДОК ЧИ ЗЛОЧИН?
Загибель капітена цур зее[1] Артура Абста.
Ми схиляємо голови перед пам"яттю героя. Ведеться суворе розслідування.
Телеграф приніс скорботну новину. Біля східних берегів Австралії загинув капітен цур зее у відставці доктор Артур Абст — ветеран війни, кавалер багатьох орденів та медалей, визначний учений і турист.
Півроку тому доктор Абст вирушив у тривалу мандрівку. Його тридцятитонний тендер[2] «Зеевольф» переплив Атлантику і деякий час крейсував біля берегів США. Ненадовго затримавшись у Флориді, яхта взяла на борт дружину господаря, що перебувала в липні у Майямі.
Потім «Зеевольф» рушив на південь і переплив Панамський канал. Опинившись у Тихому океані, він узяв курс на Австралію, Гавані, острови Гільберта та Санта Крус — такі етапи цього складного переходу. Поминувши Нові Гебриди, доктор Абст подолав зі сходу на захід Коралове море. Він майже досяг мети: перед бушпритом «Зеевольфа» простягався Великий Бар"єрний риф. Починався приплив, і величезні вали з гуркотом розбивались об коралові стіни цього найбільшого чуда природи.
Тут, біля Великого рифу, відомого своїми неповторними скарбами та барвами океанської флори і фауни, Артур Абст вирішив спуститися кілька разів під воду.
І перший же день став для нього згубним.
akniga